Великолюбінська громада
Львівська область, Городоцький район
gov.ua
державні сайти України
 

Хишевичі

У мальовничому куточку Підкарпаття Волино-Подільської височини Городоцького району, що на Львівщині поблизу залізнодорожньої лінії Львів-Самбір, розташоване с. Хишевичі. Своїми забудовами с. Хишевичі розбите на квартали, тут немає вулиць-тупиків. Село потопає в розкішних шатах садів та ясенів. Кажуть, що садили їх багато, бо це є добрий матеріал для виготовлення меблів, а гілля та відходи йшли на опалення хат. Лісових масивів біля Хишевич немає, тому селяни опалювали свої домівки торфом, який видобували зразу біля колії.

Сухопутні шляхи в Рудецькому повіті зі Львова почали будувати в 1840 році. Залізничну лінію теж почали будувати приблизно в цих роках, бо вже у 1930 році було завершено будівництво залізничної лінії Львів-Сянки.

До забудови села найбільше спричинився о. С.Онишкевич, який очевидно був добре обізнаний з архітектурним будівництвом, бо ж під його керівництвом будувалась церква Св. Ап. Филипа, читальня "Просвіта", школа, провів комасацію грунтів на державний кошт.

Село розташоване посередині трьох колишніх районних центрів і тому його не могли ніяк оприділити до котрогось з них. Воно було в свій час підпорядковане то Рудківському повіту, а відповідно деканату, то Комарнівському, то Городоцькому.

Село Хишевичі без сумніву сягає своїми початками часів Галицько-Волинської держави. Адже недалеко від села Хишевич (всього за 2 км) на початку с. Коропуж "Під могилкою" (так називається та частина села) знайдені останки населення епохи міді (IV тисячоліття до н.е) і курган могила періоду ранньої бронзи (кінець ІІІ тисячоліття до н.е.).

Скільки жителів тоді проживало у селі не відомо, але за Греблею були великі болота, покриті очеретом, що в них аж ряхтіло від диких качок та гусей, а в маленьких озерах кишіла риба та всяка живність. Доречі таке маленьке озеро ще до недавна було там, де зараз селяни спорудили пам'ятник Великому Кобзареві.

В с. Хишевичі жителі зберегли назви полів, околиць села і їхнє походження досить легко пояснюється:

"За млинську" - в давні часи там стояв млин, а далі корчма;

"За греблею" - тут був став, води якого обертали велике колесо млина, яке запускало роботу млина;

"На дубовій балці" - там колись шумів дубовий ліс, а в ньому збирали гриби, було багато всякої звірини, особливо диких кабанів, зайців та лисиць.

Відносно назви Хишевичі існує в селі легенда, що колись у старовину "За греблею" проживали слов'янські племена. Згодом вони почали будувати житла, які називали "хижі". Ці житла будувалися з очеретяної тростини, яка росла на ставах та болотах. Таку тростину  і досі заготовляють жителі сіл Порічне, Косівця, Бучалів тощо. Від слова "хижі" пішла назва села Хишевичі. Букву "ж" замінила буква "ш".

Також є й інша легенда назви села. Мешканці села розповідають, що у давнину тут проживав якийсь воєвода Хишевицький. Тому від нього згодом пішла назва села.

Перша згадка про село Хишевичі зустрічається в історичних документах 1442 року.

Рельєф даної місцевості горбисто-рівний. Серед грунтів найбільш поширений чорнозем, подекуди є глина. Більшість земель розорані.

Село, що стоїть на Волино-Подільській височині не обминули руйнівні лихоліття. Але незламні духом, нескорені гинули за волю України, за свою свободу і нашу свободу, кращі сини і дочки - це квіт нашої нації - хишевичці  усіх попередніх поколінб. Квіт нації гинув, але залишилося міцне коріння, яке щоразу давало молоді здорові пагони - нащадків, що на генетичному грунті успадкували любов до отчого порогу, мови, культури, традицій, почуття власної гідності і бажання діяти.

Першу згадку про парафію, церкву та громаду с. Хишевичі знаходимо в "Історії сіл і міст Львівщини" Самбірський округ, написаної Іваном Квозованським в 1700-1780рр., починаючи з 1393 року.

У всі часи церковна громада с. Хишевичі належала до Перемиської єпархії. Вперше Перемиська єпархія і Єпископи згадуються з 1218 р.

Згадку про церкву с. Хишевичі подав А.С. Петрушевич у "Сводной Галицко-русской летописи с 1600 по 1800 гг.". Антін Степанович Петрушевич (1821-1913) - греко-католицький священик, церковний та політичний діяч, історик, археолог, філолог та етнограф писав, що в середині XVI століття у Городку проживав і працював маловідомий в історії української літератури "вчений муж" - Єремія. В церкві Св. Ап. Пилипа у Хишевичах (15 км від Городка) зберігалось рукописне Євангеліє з 1546 року, в якому записано, що воно створене "працею і пильністю вченого мужа малого і меншого в дияконах Єремея, і мешкаючого в то время у Городку...". Таким чином відомий вчений А. Петрушевич відвідав не тільки Городок, але і Хишевичі, гортаючи пожовклі сторінки старовинної Євангелії, приблизно у 1875-77 рр., яку понад 400 років так ревно оберігали десятки священиків та дяків. Однак ця Євангелія не збереглася до наших днів.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь