ПІДПАЛ СУХОЇ ТРАВИ ПРИЗВОДИТЬ ДО ЗГУБНИХ НАСЛІДКІВ!
Про заборону спалювання сухих рослинних залишків
Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
Кожен акт підпалу – це злочин проти природи. Шкода від спалювання листя і сухої трави та стерні надзвичайно небезпечна. Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж.
При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки. Особливо небезпечним є спалювання сухої трави на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, поблизу лісових масивів.
У населених пунктах спалення сухої трави, листя чи бадилля на присадибних ділянках переростає у неконтрольоване горіння, часто загрожує знищенням будівель і споруд житлового сектору.
Окрім безпосередньої загрози людському здоров'ю, спалювання сухої минулорічної трави, стерні - неминуче призводить до того, що вогонь з полів та подвір'їв перекидається на лісополоси, які з ними межують.
У результаті пожеж у верхньому шарі грунту знищується мікрофлора. Гинуть комахи і тварини, знищується рослинний покрив, погіршується структура грунту. Лісова пожежа – це страшне лихо.
На основі негативних наслідків підпалів, а особливо небезпеки для здоров'я та життя людей, спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, без дозволу відповідних органів, є заборонене законодавством України.
Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
